progenes


Понятно о непонятном



  • 1
Очень интересно, спасибо!

У тебя есть еще время на чтиво? Уважуха!

Смартфоны и вайфай - лучшее изобретение для поддержки грудного вскармливания)

казалось бы, при чем тут Крым

Подозреваю, что картина немного изменится, если обеим детям дать рычаги. И по бейсбольной бите.

Бита - неудобная штука, лучше просто палку. И нафиг тогда уже те конфеты, если палка есть :)

здається такі дослідження були на дорослих людях, там чи не нобелівку за "відкриття альтруїзму" присудили десь в останньому десяти-п'ятнадцятилітті. фріт у суперфрікономіці їх розбирав.

Самое интересное, что некоторые из детей нажимали на красный рычаг и в тех случаях, когда получили бы поровну. Почему?

1. По ошибке. 2. Из любопытства. 3. Из вредности. 4. Просто так.

Одними ошибками это объяснить невозможно, так как в первом случае у канадских детей, а во втором -- у канадских и у индийских с возрастом количество "ошибок" даже увеличивается. Одним любопытством это не объяснишь тоже, так как тогда его проявления были бы одинаковы в первом и втором случае. Третий вариант подразумевает, что самые плохие дети -- канадские, а как это вяжется со стремлением к справедливости. Остаётся разве что четвёртый: некоторым вообще всё равно, что нажимать.

Если заставляют играть 16 игр, то многим это может просто надоесть. А отсюда и равнодушие, и вредность нонконформизм. Обычная проблема, когда участники играют не в ту игру, в которую им предлагают играть экспериментаторы. ;)

Странно что графики такие гладкие. 12 возрастов × 7 стран = 84 варианта. 866 пар? Ок, пусть будет 10 пар в каждой страте. Натуральные графики должны быть зубастые, а их прилизали. Или, точнее, затрендили. И даже по 8 игр (каждого вида) в каждой паре (т.е. 80) не сделали бы их гладкими.


Возможно. Но если "справедливые" и "несправедливые" предложения чередовались, имхо, тут может быть и нечто более тонкое.

Про 866 пар непонятно: это во всех странах вместе или всё-таки в каждой. Да и картинки с графиками маленькие, "прилизанность" могла возникнуть ещё и от этого.

Косвенно ответ на этот вопрос виден из того факта, что число таких нажатий почти во всех выборках падает с возрастом.

Косяки языка

Що получилось -> Що вийшло

Re: Косяки языка

Суржику - суржикове. :)

Re: Косяки языка

це не косяк, це суржико-русизм. "Получається" - гарне і корисне слово.

"Тоді оператор гадав: а ні, я йому не дам аж чотири цукерки, навіть якщо я втрачу свою одну."
Це тлумачення дослідників чи самої дитини?

це моє тлумачення, очевидне на мій погляд. А це можна якось інакше тлумачити?

Можна: щоб товаришу не було соромно. ;)

Нехай товариш ділиться «по-братськи».

- Дай конфету! - сердито проговорил Карлсон. Кирре вытащил свой кулёк и отдал его Карлсону, успев, правда, сунуть себе в рот ещё одну конфету.

- Позор жадному мальчишке!.. - сказал Карлсон и стал поспешно искать что-то глазами. - А где коробка для благотворительных сборов? - с тревогой спросил он.

Гунилла подала ему коробку, в которую она собирала “входные конфеты”. Она думала, что теперь, когда у Карлсона оказалось столько конфет, он угостит всех ребят. Но Карлсон этого не сделал. Он схватил коробку и принялся жадно считать конфеты.

- Пятнадцать штук, - сказал он. - На ужин хватит... Привет! Я отправляюсь домой ужинать.

Дає батько старшому синові кульок з цукерками і говорить.
– Поділися з Павликом по-братськи.
– Як це по-братськи?
– А так: йому дай більше, а собі візьми менше.
– О ні! Ти краще віддай йому кульок, хай він поділиться зі мною по-братськи.

Воцарилось молчание, во время которого Карлсон дожевывал свой шоколад. Потом он сказал:

— Но раз ты такой лакомка, такой обжора, лучше всего будет по-братски поделить остатки. У тебя еще есть конфеты? Малыш пошарил в карманах. — Вот, три штуки. — И он вытащил два засахаренных орешка и один леденец.

— Три пополам не делится, — сказал Карлсон, — это знают даже малые дети. — И, быстро схватив с ладони Малыша леденец, проглотил его. — Вот теперь можно делить, — продолжал Карлсон и с жадностью поглядел на оставшиеся два орешка: один из них был чуточку больше другого. — Так как я очень милый и очень скромный, то разрешаю тебе взять первому. Но помни: кто берет первым, всегда должен брать то, что поменьше, — закончил Карлсон и строго взглянул на Малыша.

Малыш на секунду задумался, но тут же нашелся:

— Уступаю тебе право взять первым.

— Хорошо, раз ты такой упрямый! — вскрикнул Карлсон и, схватив больший орешек, мигом засунул его себе в рот.

Малыш посмотрел на маленький орешек, одиноко лежавший на его ладони.

— Послушай, — сказал он, — ведь ты же сам говорил, что тот, кто берет первым, должен взять то, что поменьше.

— Эй ты, маленький лакомка, если бы ты выбирал первым, какой бы орешек ты взял себе?

— Можешь не сомневаться, я взял бы меньший, — твердо ответил Малыш.

— Так что ж ты волнуешься? Ведь он тебе и достался!


цікаво, а вплив мотивації якось врахували? не думаю, що цукерка однаково цікава дитині 4 і 15 років. може там вже починається гра на спостерігача?

п.с. не сверсників а однолітків

Не зрозуміла питання. Саме мотивацію і перевіряли. Якщо дитина відмовляється від цукерки, то очевидно, що вона готова нею пожертвувати. До того ж там перевіряли різні типи заохочення: були смачні цукерки і не дуже. Це все в додаткових матеріалах є.

ну я маю на увазі відношення дитини до подразника. які б цукерки не були смачні - це а) цукерка, до якої в 15 років можна бути дууууже байдужим, а в 4 роки навіть якщо розумієш, що тобі їх дадуть потім кілограм - тут і зараз не відмовишся б) просте матеріальне підкріплення, є ж і дослідження що воно теж дуже по-різному працює - як винагорода за монотонну роботу працює, за креативну/спеціалізовану - ні

ну не знаю. Навіть якщо так, то що це міняє. Все одно з віком дітлахи в усіх країнах, крім Мексики, намагались нагребти собі побільше, а товаришу дати менше.

дитині з 12 років я би вже 10-20-50 умовних ставила замість цукерки, щоб побачити як дійсно веде себе людина в умовах, коли на роздачі щось ДІЙСНО цінне для неї

Так вимірювалось не ставлення до самих цукерок, а справедливий розподіл між собою і товаришом.

До того ж, це дуже простий експеримент. Можна взяти і спробувати повторити.

Я можу передбачити, що якби там замість цукерок були діаманти, то пересічний дорослий обиватель забирав би собі все, що дають, незважаючи на акцептора.

гг

ну якщо серйозно - мені просто цікаво, чи попадалось там щось ще і про цю кореляцію. просто якщо говорити про 4річних дітей і цукерку, то тут точно можна сказати, що дитина проявляє себе незалежно від того, що вона думає про спостерігача і взагалі експеримент, видає саме реакцію, яку б видала і без спостерігача.

а до речі, було б цікаво дослідити, за яких сум людина/дитина б перемкнулась на режим "беру все" :)

про те, як ведуть себе люди за наявності чи відсутності спостерігача в різних альтруїстичних дослідах якраз і писав фріт у суперфрікономіці: він замість подібних експериментів запустив на продажу картки з гравцями під час матчу, деталей я не пам'ятаю - якось там давалась продавцям свобода виставити ціну на картки. треба перечитати.
але суть була в тому, що в умовах лабораторії люди видавали результати, які інтерпретувались як альтруїстична поведінка, а в житті, без спостерігача за спиною, ті ж люди себе вели зовсім по-іншому.

просто питання як інтерпретувати даний експеримент - який висновок виводити з кореляції вибір/вік: відношення до чужої вигоди чи як розпорядитись рішенням маючи над кимось тимчасову владу. це мотивація "справедливість при розподілі ресурсу" чи мотивація чогось, що демонструє дитина спостерігачу, маючи можливість поекспериментувати з емоціями напарника.

мені ще згадалось чомусь: коли намагались зрозуміти, що відбувається з людьми в літаку, коли той впав і треба евакуюватись, ніяк не могли добитись емуляції поведінки людей. людям казали "уявіть що ви впали, треба вибігати" - люди чемно спокійно виходили по черзі з муляжа літака. потім комусь нарешті в голову прийшла ідея, всім піддослідним сказали: перші ен учасників, які вийдуть з літака, отримають 20 умовних. отримали натуральну емуляцію паніки, коли одні лізли по головах, інші впали в ступор :)
всього то за 20 баксів поведінка дорослих людей кардинально змінилась ))

а, ну просто я не можу собі уявити щоб я в 15 років могла всерйоз сприймати цукерку, яка б вона не була, як хоч трошки цінний ресурс. а от увагу навколишніх, хоч мікрончик...
і то я солодке їла завжди без обмежень і доста голодні часи пережила. а нинішні 12літні баришні можуть і "я на дієті, не їм солодкого" видати ))).

тобто воно мені звучить як "зіграйте в гру, в якій в результаті натискання такої кнопки - всі отримують ен віртуальних фурчиків, а іншої - нічого обоє )))

Edited at 2015-11-25 02:35 am (UTC)

Поразительно, но в комментах до сих пор нет языкосрача :)

P.S. Спасибо за посты на украинском, приятно читать.

Мексиканцы умнее всех.

Для детей из разных стран ценность одних и тех же конфет может быть сильно разной.

Где-то читал про похожие эксперименты с обезьянами, которым давали вкусную еду. В ситуации, когда еду давали только одной обезьяне, вторая отказывалась от еды из солидарности — для неё хорошие отношения с соседкой были важнее.

А вот интересно - во втором случае (когда имеем "давление социальных норм") графики в левой части ведут себя по-разному у США и Канады.

А ведь они должны быть связаны с ситуацией из правых частей, потому что пробы даются вперемешку! То есть, например, столкнувшись с необходимостью (какой-то подсознательной, внутренней) отказаться от 4-х из-за несправедливости, ребёнок может с большей вероятностью потом нажать на красный и при 1:1 - просто в знак подсознательного протеста. Это объясняет, почему левые графики ведут себя по-разному в первом и втором случае - сопутствующие обстоятельства ("эмоциональный фон") разные.

Но тогда для всех трёх стран, где наблюдался высокий "социальный" отклик во второй части (США, Канада, Уганда), поведение левого_графика_снизу должно быть если и не одинаковым, то по крайней мере меняющимся в одну сторону от левого_сверху (для них же).

А этого нет.
(Может, конечно, я слишком много закономерностей ищу в ограниченных по количеству пробах, которые могут быть в изрядной мере случайными...)

Сейчас картинки не грузятся. :(

Надо же, это кто-то еще читает?!

Хотел дать ссылку в разговоре про восприятие справедливости, помнил, что у вас такое было, вот и зашёл. :)
В этом отношении ЖЖ сильно выигрывает у fb, где найти старую запись нереально, даже если помнишь автора и тему.

  • 1
?

Log in